Затверджені зборами трудового колективу

Головного управління, управлінь, відділів

статистики у районах

ПРАВИЛА

внутрішнього трудового розпорядку для працівників

Головного управління статистики у Рівненській області,

управлінь та відділів статистики у районах

Правила внутрішнього трудового розпорядку спрямовані на виховання працівників в сумлінному ставленні до праці, добросовісного виконання службових обов’язків, на подальше зміцнення трудової дисципліни, на раціональне використання робочого часу, поліпшення якості робіт, підвищення продуктивності праці, успішне виконання завдань, покладених на органи державної статистики згідно із Законом України "Про державну статистику".

І. Порядок прийняття, просування та

звільнення працівників Головного управління,

управлінь та відділів статистики у районах

1.1. Державні службовці, службовці та робітники реалізують своє право на працю шляхом укладання трудового договору з начальником Головного управління.

1.2. Прийняття на державну службу в Головне управління, управління та відділи у районах на посади державних службовців категорій, передбачених статтею 25 Закону України "Про державну службу", здійснюється на конкурсній основі.

1.3. При прийнятті на державну службу в Головне управління та в управління, відділи статистики у районах може встановлюватися випробування терміном до шести місяців.

1.4. З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитися стажування в одному з відділів, управлінь Головного управління, а також в управліннях, відділах у районах терміном до двох місяців із збереженням зарплати за основним місцем роботи.

1.5. Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу.

1.6. При прийнятті на державну службу службовцю присвоюється ранг державного службовця у межах відповідної категорії посад.

1.7. При укладанні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження та документи, подання яких не передбачено законодавством.

1.8. Не можуть бути прийнятими на роботу особи, які в разі зарахування на державну службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами або свояками.

1.9. Прийняття на роботу оформляється наказом, який доводиться до працівника під розпис.

1.10. Під час прийняття працівника на роботу або переведенні його на іншу роботу начальник відділу, управління зобов’язаний:

роз’яснити працівникові його права та обов’язки, істотні умови праці, ознайомити під розпис з посадовою інструкцією;

ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідним для роботи засобами;

проінструктувати працівника з правилами техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

1.11. Просування по службі державного службовця здійснюється шляхом займання більш високої посади на конкурсній основі або як такого, що був зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування на цій посаді.

1.12. Розірвання трудового договору може мати місце з підстав, передбачених законодавством. Працівники Головного управління, управлінь та відділів у районах мають право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це начальника Головного управління письмово за два тижні. Якщо працівник розриває договір з поважних причин, передбачених діючим законодавством, то він звільняється з роботи з того часу, коли йому потрібно.

1.13. Після закінчення вказаних термінів попередження працівник має право припинити роботу, а відділ кадрів зобов’язаний видати наказ про звільнення, видати йому трудову книжку, бухгалтерія повинна провести розрахунок.

1.14. Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, порушення керівництвом Головного управління законодавства про працю, колективного або трудового договору та з інших поважних причин.

1.15. При домовленості між працівником і начальником Головного управління про припинення трудового договору за п.1 ст.36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

1.16. Трудовий договір може бути розірваний з ініціативи начальника Головного управління лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці управління, в тому числі його ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або Правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного впливу.

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин);

5) нез’явлення на роботу протягом більш, як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність в зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного сп’яніння;

7) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна управління, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладання адміністративного стягнення (ст.40 КЗпП України).

1.17. Працівник не може бути звільнений з ініціативи начальника Головного управління в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5), а також в період перебування у відпустці.

Звільнення працівника не повинно проводитись, якщо в день звільнення працівнику видано листок непрацездатності (довідку - в установленому порядку).

1.18. Трудовий договір може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підставу для втрати довір’я до нього з боку начальника Головного управління.

1.19. Розірвання трудового договору оформляється наказом.

ІІ. Основні обов’язки працівників Головного управління,

управлінь та відділів у районах

Працівники Головного управління, управлінь та відділів у районах зобов’язані:

2.1. Працювати чесно і сумлінно, додержуватись дисципліни праці, своєчасно і чітко виконувати розпорядження керівництва, продуктивно використовувати робочий час.

2.2. Підвищувати продуктивність праці, своєчасно і якісно виконувати посадові обов’язки та доручену роботу.

2.3. Поліпшувати якість роботи по вдосконалюванню єдиної і наукової методології організації обліку і статистики, системи статистичних показників, збиранню, обробці статистичних даних, не допускати помилок в роботі.

2.4. Додержуватись правил по охороні праці, техніці безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, які передбачені відповідними правилами і інструкціями.

2.5. Приймати заходи до негайного усунення причин і умов, які перешкоджають виконанню робіт, своєчасно повідомляти про це керівників.

2.6. Берегти та дбайливо ставитись до майна Головного управління, управлінь, відділів у районах інструментів, спецодягу та матеріальних цінностей, які видаються до користування. Суворо дотримуватись встановленого порядку зберігання та використання обчислювальної та комп’ютерної техніки, економно та раціонально витрачати електроенергію, матеріали та інші матеріальні цінності.

2.7. Утримувати своє робоче місце, техніку, обладнання і пристрої в справному стані.

2.8. Забезпечувати встановлений порядок зберігання документів.

2.9. Забезпечувати достовірність і об’єктивність зведеної статистичної інформації.

2.10. Забезпечувати у встановленому порядку статистичною і аналітичною інформацією органи державної влади і управління.

2.11. Забезпечувати видачу на платній основі зведеної державної статистичної інформації юридичним та фізичним особам на їх прохання.

2.12. Забезпечувати збереження і захист статистичної інформації, дотримання державної та комерційної таємниці юридичних осіб, знеоособлених даних про фізичних осіб.

Державний службовець повинен:

2.13. Сумлінно виконувати свої службові обов’язки. Подавати декларацію про доходи та зобов’язання фінансового характеру щодо себе і членів сім’ї щорічно.

2.14. Шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування.

2.15. Не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Державний службовець зобов’язаний:

2.16. Виконувати вимоги Закону України “Про державну статистику” та інших законодавчих та нормативних документів України.

2.17. Забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань державних органів відповідно до своєї компетенції.

2.18. Постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію.

Державному службовцю забороняється:

2.19. Брати участь у діях, що суперечать національним інтересам України, удосконалювати функціонування державних органів.

2.20. Вчиняти дії, що можуть бути розцінені, як використання свого службового становища в корисливих цілях у власних інтересах, а також дії, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними.

2.21. Виявляти всупереч інтересам справи упередженість або прихильність до будь-якого підприємства, установи, організації, органу, об’єднання громадян або конкретної особи.

2.22. Проявляти бюрократизм, відомчість і місництво.

Державний службовець не має права:

2.23. Займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників, а також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики).

2.24. Сприяти, використовуючи своє становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності з метою одержання за це винагороди у грошовому чи іншому вигляді, послуг, пільг.

2.25. Самостійно або через представника входити до складу керівних органів підприємств, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об’єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

2.26. Приймати подарунки чи послуги від фізичних або юридичних осіб у зв’язку із своєю службовою діяльністю.

2.27. Не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу.

2.28. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов’язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

ІІІ. Основні обов’язки керівників Головного управління

та управлінь, відділів у районах

Керівники Головного управління, управлінь, відділів у районах зобов’язані:

3.1. Вживати заходів щодо підвищення рівня та ефективності роботи структурних підрозділів, посилення відповідальності кожного працівника за доручену йому ділянку роботи, застосовуючи при цьому вимоги, встановлені Законом України “Про державну статистику” та іншими законодавчими актами.

3.2. Своєчасно доводити завдання до структурних підрозділів, забезпечувати їх виконання згідно з планом статистичних робіт. Забезпечувати їх виконання з найменшими затратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

3.3. Створювати умови для підвищення продуктивності праці шляхом впровадження комп’ютерної техніки, наукової організації праці.

3.4. Забезпечувати безпечні умови праці, справний стан обчислювальної техніки, друкарських машин, інвентаря і обладнання, необхідних для ритмічної роботи.

3.5. Забезпечувати систематичне підвищення ділової кваліфікації працівників та рівня їх економічних і правових знань у Київській Державній академії статистики, обліку та аудиту у відповідності до річних планів та за умови виділення коштів на ці цілі.

3.6. Забезпечувати суворе дотримання трудової та виконавчої дисципліни. Не допускати проведення святкування особистих подій та пам’ятних дат, не пов’язаних з ювілеями працівників в приміщенні управління.

3.7. Неухильно дотримуватись законодавства про працю, Закону України “Про державну службу”.

3.8. Приймати необхідні заходи щодо профілактики виробничого травматизму, захворювань, в межах Закону надавати пільги і компенсації за особливий характер праці. Поліпшувати умови праці.

3.9. Постійно контролювати знання і виконання працівниками інструкції по техніці безпеки.

3.10. Застосовувати матеріальне стимулювання праці.

3.11. Уважно ставитись до потреб і запитів працівників. Надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

ІV. Робочий час та його використання

4.1. Тривалість робочого часу працівників Головного управління, управлінь, відділів у районах та м.Рівному не може перевищувати 40 годин на тиждень.

4.2. Для працівників встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями: субота та неділя.

4.3. Встановити для працівників Головного управління, управлінь, відділів у районах таку тривалість роботи на днях тижня: понеділок, вівторок, середа, четвер - по 8 годин 15 хвилин, п’ятниця - 7 годин.

4.4. Встановити для працівників такий розпорядок роботи (наказ №473/к від 26.07.2002р.):

початок щоденної роботи - о 9.00

перерва для відпочинку і харчування (обід) - 13.00 до 14.00

закінчення роботи - о 18.15

в п’ятницю кінець роботи - о 17.00.

4.5. За угодою між працівником і начальником Головного управління може встановлюватись, як при прийнятті на роботу, так і згодом, неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Так угода оформляється наказом.

4.6. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її піклуванням або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, начальник Головного управління зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. При цьому робочий день працівника не може бути менше 4 годин, а неповний робочий тиждень не може бути менше 20 годин.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу.

4.7. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

4.8. Напередодні святкових і неробочих днів, передбачених ст73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

4.9. У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

4.10. Залучення окремих працівників до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні допускається у виняткових випадках для виконання невідкладних непередбачених робіт по обробці статінформації, складання статзвітності та виконання робіт, які забезпечують нормальну роботу Головного управління та у випадках передбачених ст.71 КЗпП України.

4.11. За бажанням працівника, який працював у вихідний, святковий неробочий день йому надається за погодженням з заступником начальника Головного управління інший день відпочинку згідно наказу.

4.12. Тривалість робочого часу державних службовців визначається з урахуванням особливостей виконання завдань, визначених Законами України “Про державну службу” та “Про державну статистику”.

4.13. Ненормований робочий день встановлюється для осіб, праця яких не може бути точно врахована за часом, а також для осіб технічного і господарського персоналу. До них відносяться посади: завідувач архівом, складом, ст.інспектори, водії автомобілів, старший статистик, фахівці з інтерв'ювання, оператори комп'ютерного набору, оператор копіювальних та розмножувальних машин, статистик.

4.14. За рішенням начальника Головного управління державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається державному службовцю у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

4.15. Начальники управлінь, відділів Головного управління, управлінь, відділів у районах повинні щоденно у робочі дні складати табель обліку робочого часу. Про відсутність працівників на роботі або запізнення начальники відділів, управлінь сповіщають відділ кадрів Головного управління до 9-30.

4.16. Відбуття працівника під час робочого дня з робочого місця по службових справах здійснюється з дозволу заступника начальника Головного управління у відповідності до розподілу функціональних повноважень керівництва Головного управління статистики.

4.17. Про працівника, який самовільно залишив роботу, начальник відділу, управління повинен доповісти керівництву Головного управління для проведення розслідування і вжиття заходів.

V. Відповідальність за порушення трудової дисципліни

5.1. Порушення трудової дисципліни - це невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків, яке тягне за собою застосування дисциплінарних чи громадських стягнень, а також застосування інших заходів, передбачених діючим законодавством.

5.2. Трудова дисципліна гарантується на свідомому і сумлінному виконанні працівниками своїх трудових обов’язків і є необхідною умовою високопродуктивної праці.

5.3. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосований один із таких засобів стягнення:

n догана;

n звільнення з роботи (ст.147 КЗпП України).

5.4. Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок , який порочить його як державного службовця, або дискредитує державний орган.

5.5. До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватись заходи дисциплінарного впливу, визначені ст.14 Закону України “Про державну службу”:

n попередження про неповну службову відповідність;

n затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

5.6. Не може вважатися порушенням трудової дисципліни невиконання певних працівником трудових обов’язків через його недостатню кваліфікацію, непрацездатність або через відсутність належних умов для виконання даної роботи.

5.7. Працівники Головного управління, управлінь, відділів у районах, які займаються збором і обробкою державної статистичної звітності, за порушення вимог ст.15 Закону України “Про державну статистику” щодо збирання і використання статистичних даних, приховування або перекручення статистичної інформації несуть відповідальність згідно із законодавством.

5.8. Для визначення ступеня вини працівника, що вчинив дисциплінарний проступок, тяжкості та обставин, за яких його вчинено, до застосування дисциплінарного стягнення начальник Головного управління повинен зажадати від порушника трудової дисципліни пояснення (в письмовій формі).

У випадку, коли працівник, що порушив трудову дисципліну, відмовляється їх дати, про це складається акт. Акт складається і тоді, коли працівник, що з’явився на роботі у нетверезому стані, відмовляється пройти медичний огляд для визначення стану сп’яніння.

5.9. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

5.10. При обранні виду стягнення начальник Головного управління повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу і поведінку працівника.

5.11. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

5.12. Стягнення, оголошене в наказі, повідомляється працівникові під розпис.

5.13. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, що передбачений для розгляду індивідуальних трудових спорів (глава ХV КЗпП України).

5.14. Дисциплінарне стягнення, застосоване до працівника, діє протягом року.

Якщо протягом цього часу на працівника не буде накладене нове дисциплінарне стягнення, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

5.15. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і при цьому проявив себе, як сумлінний працівник, то начальник Головного управління відповідним наказом може зняти застосоване раніше дисциплінарне стягнення до закінчення календарного року.

Протягом строку дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

VІ. Заохочення за успіхи в роботі

6.1. За зразкове виконання трудових обов’язків, за сумлінну безперервну працю в органах державної статистики та у зв’язку з ювілеєм державним службовцям видається грошова винагорода. Крім того, до працівників Головного управління, управлінь, відділів у районах застосовуються такі заохочення як:

n оголошення подяки;

n нагородження премією;

n нагородження цінним подарунком;

n нагородження Почесною грамотою.

6.2. Заохочення оголошується наказом в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх ведення.

6.3. Працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов’язки в органах статистики протягом тривалого часу при можливості, надаються, в першу чергу, переваги та пільги в галузі соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, житлових умов і т.ін.).

Таким працівникам надається також перевага при просуванні по роботі. Переважним правом на просування по службі користуються державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативу, постійно підвищують свій професійний рівень та зараховані до кадрового резерву.

6.4. Просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, по стажуванню, із кадрового резерву або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу.

6.5. За виконання особливо відповідальних завдань державному службовцю може бути присвоєний черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.

6.6. За сумлінну працю державному службовцю при виході на пенсію може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад.

6.7. Якщо державний службовець перейшов на посаду нижчої категорії або залишив державну службу, на яку потім повернувся, за ним зберігається присвоєний ранг.

6.8. У трудовій книжці державного службовця робиться запис про присвоєння, зміну відповідного рангу.

6.9. За особливі заслуги працівники представляються у вищі органи для заохочення, до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними знаками і до присвоєння почесних звань і кращого працівника за даною професією.

6.10. Спеціалістам і службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи до 50% посадового окладу з урахуванням рангу.

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни ці надбавки скасовуються або зменшуються.

Начальник Головного управління	Ю.В.Мороз
Голова профспілкового комітету Головного управління	А.Л.Шматова
10.01.2008 р.